Є багато варіацій гри Вірю Не Вірю - це одна з них, ще й на тему дитячої гри Їстівне-неїстівне. У ній потрібно було вчасно відбити подачу ведучого, який раптом в списку різних продуктів говорив щось на зразок «камінь» або «черевик». У цій грі є і сосиски (це добре) і черевики (це погано). Грати можна вшістьох, правила дуже прості, діти прекрасно поєднуються в партії з дорослими, тому що блефувати іноді не вміють ні ті, ні інші.

ЯК ГРАТИ

У кожного гравця є своє ігрове поле - по суті, це спеціальна карта, на яку він складає інші. У свій хід кожен викладає сорочкою вгору карту сосиски або черевика, нікому її не показуючи. А якщо не хоче або не може викладати, то кидає виклик, наприклад, що відкриє дві карти.

Інші можуть прийняти виклик або рятувати.

І ось тут починається найгарячіша гра удавання: гравцям вигідно підсунути іншому карту з черевиком, щоб він втратив одну зі своїх карт. При цьому ніхто не хоче сам попастися на таку підставу, бажаючи відкривати тільки карти з сосисками. Один з варіантів врятуватися-це пасануть, коли у тебе викладена карта черевика. Її може взяти в результаті той, хто зробить найбільшу ставку. Але він-то теж не дурень, дивиться на хитре обличчя пасанулого і не відкриває його карту.

КОМУ СПОДОБАЄТЬСЯ

Гра вчить приховувати і зображувати емоції. Розігрувати інших, розпізнавати емоції, блефувати, контролювати не тільки міміку, але і погляд, і дихання. Для дітей молодшого віку-це хороший спосіб навчитися ризикувати, не боятися програвати, не лякатися конкуренції.